«Навчальні стратегії для творчого розвитку учнів на уроках інформатики».
Освіта орієнтована на майбутнє, яке
не може бути наперед визначеним. 65% сьогоднішніх випускників працюватимуть на
роботах, які ще не винайдені. Цей прогноз встановив Департамент праці США в
аналітичному огляді «Майбутня професія – тенденції і проблеми роботи в 21
столітті». Отже, освіта сьогодні фактично готує учнів до непередбачуваного на
65% світу, тому вчитель повинен розуміти, що
зміст освіти відходить на другий план, важливо в навчальній практиці
дати учням компетенції, що дадуть їм змогу бути затребуваними на ринку праці: вміння навчатися
впродовж життя, критично та творчо мислити, ставити цілі та досягати їх,
працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі, застосовувати інформаційно-комунікаційні технології
(ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в
публічному просторі та приватному спілкуванні.
Традиційний освітній процес розуміє вчителя викладачем навчального матеріалу. Чи може лише викладач сформувати в учнів
перераховані вище компетентності майбутнього? Відповідь однозначна. Ні. Тому
освітяни все частіше схиляються до стратегічного менеджменту, стратегічного
розвитку навчальних закладів, стратегічного навчання. Мова йде про застосування не методів (метод - інструмент діяльності вчителя для виконання навчальної функції
— викладання), а стратегій навчання (під
стратегічним навчанням розуміють цілеспрямований процес взаємодії між учителем
та учнями з метою їхнього розвитку, освіти і виховання). Тому я працюю над
реалізацією проблеми «Навчальні
стратегії для творчого розвитку учнів на уроках інформатики».
Нормативним
підгрунтям для стратегічного підходу розвитку творчих здібностей на
уроках інформатики є Державний стандарт базової та середньої освіти, Концепція
Нової української школи, чинні програми.
Ідея досвіду полягає у створенні
цілеспрямованого процесу навчання, що, в перспективі, забезпечить формування особистості, яка буде підготовлена до активного життя в
інформаційному суспільстві. А в короткій перспективі - вмітиме застосовувати
здобуті знання в певних життєвих ситуаціях та сприятиме вирішенню завдань
шкільного курсу «Інформатика»: створювати інформаційні моделі та опрацьовувати їх у
програмних середовищах; здійснювати пошук відомостей із використанням пошукових
систем; планувати, організовувати та здійснювати індивідуальну й колективну
діяльність в інформаційному середовищі; використовувати засоби
інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для організації співпраці з метою
розв’язування навчальних, дослідницьких і практичних задач; працювати з
інформаційними системами, не створюючи небезпек як для себе особисто, так і для
інших; аналізувати різноманітні процеси і явища, з’ясовувати їх
причинно-наслідкові зв’язки та структуру об’єктів, у яких ці явища
відбуваються; логічно та критично мислити, робити висновки та узагальнення; висувати
гіпотези навчально-пізнавального характеру й перевіряти їх у процесі
розв’язування навчальних і практичних задач із використанням ІКТ та відповідних
засобів. Саме стратегічний підхід до організації навчального процесу зумовлює актуальність обраної мною проблеми.
Новизна полягає у
визначенні шляхів підвищення ефективності розвитку творчих здібностей
учнів на уроках інформатики та вибір
таких методів навчання, що
цілеспрямовано (стратегічно) забезпечують процес взаємодії між учителем
та учнями з метою їхнього розвитку, освіти і виховання.
У науковій основі досвіду - ідеї про творчий розвиток учнів та навчальні
стратегії. В історії вітчизняної та
зарубіжної педагогічної думки визначенню понять "творчість",
"творча особистість", "творчі здібності" значну увагу
приділяли науковці В. Андреєв, Д. Богоявленська, Р. Грановська, В. Кан-Калик,
С. Сисоєва, Я. Пономарьов, О. Матюшкін, Б. Теплова, О. Вознюк, Дж. Гілфорд, О.
Дубасенюк, С. Рубінштейн, В. Сухомлинський, А. Хуторський та ін. Ще в епоху
Київської Русі у "Повчанні Володимира Мономаха дітям" вперше було
обґрунтовано необхідність зв’язку освіти з потребами, можливостями життя
особистості. При цьому особлива увага зверталася на важливість розвитку в дітей
ініціативності в
нестандартних ситуаціях. Понад 2000 навчальних стратегій описані в публікаціях А. А. Акишина, О. Є.
Каган. Для оптимізації процесу навчання понад 60 стратегій презентовані викладачами О́ксфордського університе́ту.
Окремі автори методичних
праць ототожнюють поняття «метод навчання» і «стратегія навчання». Вважаємо
доцільним розрізняти ці поняття за такими ознаками: стратегія навчання – більш
абстрактне поняття, яке означає загальну послідовність цілеспрямованих дій, що
доцільно застосовувати в організації навчально- виховного процесу, а дидактичні
методи при цьому виступають конкретними способами (тактикою) реалізації
стратегічної мети, плану. Виділяють
велику кількість навчальних стратегій. Їх поділяють на прямі (когнітивні,
запам’ятовування, компенсаторні) та непрямі
(мегакогнітивні, афективні, соціальні).
Прямі стратегії включають роз’яснення, перевірку/контроль,
запам’ятовування, міркування, дедуктивні міркування та практику. А непрямі –
це стратегії, які
задіяні при плануванні,
керуванні та
оцінюванні
навчального процесу, а також передбачають вміння й бажання отримувати мотивацію навчальної діяльності.
Інформація, що
супроводжується позитивними емоціями, сприймається вдвічі швидше і тримається у
пам'яті довше, тому найчастіше застосовую стратегії
запам’ятовування, які використовую на своїх уроках, вивчаючи будь який
розділ інформатики.
Навчання, основане на грі, фантазії, не обтяжує дитину, викликає позитивні емоції,
розподіляє мислительне навантаження. Найчастіше в практиці використовую
стратегії запам’ятовування, які пропонує
ейдетика - використання саме довгострокової пам'яті. Інформація засвоюється
надовго та відтворюється коли це потрібно. У 5-11класах ефективними є медот Цицерона для
повторення вже вивченого матеріалу, метод «Ланцюжок створення мислених образів», акровербальний метод та семантичне
оброблення матеріалу, що передбачає використання логічного висновку для
реконструкції події замість простого відтворення наявної в пам'яті інформації.
Наприкад, метод
Цицерона (метод місць).
Доведено, що пригадування інформації
пов’язується з місцем її виникнення. Жоден з давніх ораторів і філософів не
говорив із конспектом у руках, бо вони володіли технікою запам’ятовування й постійно вдосконалювали її. Цицерон для
запам’ятовування використовував власний будинок. На стінах, стелі, дверях своєї
оселі він розвішував тези промов.
Слід чітко уявити собі предмет,
який потрібно запам’ятати, і поєднати його образ з образом певного місця, який
легко «виймається» з пам’яті. Записування вчителем матеріалу на дошці,
вивішування плакатів і схем на стінах класного кабінету допомагають учням легко
пригадати інформацію уроку, тим більше якщо вона була незвичайна, фантазійна,
казкова. Акровербальний
метод. Складаються вірші, анекдоти для полегшення запам’ятовування
теоретичного матеріалу.
Приклади:
вірші, складені учнями для запам’ятовування пристроїв комп’ютера.
Маніпулятор (миша)
Монітор
Біга мишка і шукає, Хочеш
сонце, хочеш хмарки,
Працювать допомагає. Чи пограти у ганялки.
На робочому столі В ньому все побачить можна -
Все знайти під силу їй. Монітор нам допоможе.
Диск
Флешка
Міцний диск, дуже яскравий, Інформацію
введемо,
Містить він кіно цікаве. Також легко заберемо.
Всесвітня мережа, Флешка нам допомагає
Ця всесвітня мережа І в кармані не мішає.
Скільки знає – просто жах!
В ній вчись ти працювати -
Теж багато будеш знати.
Когнітивні стратегії безпосередньо пов’язані з конкретним завданням
навчання й
передбачають відбір і перезентування навчального матеріалу згідно цілей і
завдань навчання. Формування стратегії забезпечує більш швидке
досягнення результату за рахунок скорочення числа помилкових дій, а також
зниження суб'єктивного навантаження на пам'ять і логічне мислення, забезпечення
впевненості суб'єкта в
правильності виконання завдань.
Такий підхід використовується як на етапі закріплення отриманих
знань (при виконанні практичних завдань), так і на етапі перевірки отриманих знань, наприклад, при демонстрації учнями власних розробок або
результатів практичної роботи.
Метод «Ефект присутності». Створення у свідомості
учнів образних картин, пов’язаних із актуалізацією різноманітних рецепторів
(зорових, слухових, тактильних).
Використовується при вивченні теми
«Алгоритми», «Файлова
система»,
«Історія розвитку комп’ютерної техніки», «Правила роботи за комп’ютером».
При вивченні теми «Будова комп’ютера»
застосовуються мініатюри різноманітних складових ПК під час вправ із сортування
пристроїв за певним критерієм (наприклад, пристрої вив./вв. і т.п.).
Метод «Ланцюжок»
(уявний мультик ) використовується для логічних зв’язків у матеріалі. А
також на кожному уроці застосовуються колажі, ребуси, піктограми, кросворди, твори. Створення
власних сайтів, блогів.
Компенсаторні
стратегії містять способи
створення пошуку суб’єктом навчання виходу з положення, коли він не володіє
необхідними засобами (знаннями, вміннями) і шукає їм заміну.
Часто
в процесі навчання виникає потреба у вивченні додаткових відомостей, які не
опрацьовувались раніше, наприклад, при вивченні теми «Алгоритмізація»
доводиться додатково опрацьовувати особливості синтаксису програмного коду, що,
в свою чергу, пов’язано з вивченням додаткових символів, які раніше при роботі
з клавіатурним тренажером могли взагалі не вивчатись і не опрацьовуватись
(використання піктограм, колажів, ребусів).
Основа стратегій - співпраця з учителем у випадку навчальних
труднощів. Тому я застосовую роботу в групах, парах для вирішення різноманітних
творчих завдань. До них відносяться створення мультфільмів із
пластиліну, різноманітні презентації, створення ігор в Інтернеті, реклам
програм.
Мегакогнітивні
стратегії (самоосмислення,
осмислення процесу,
вирішення пізнавальної проблеми). У 9-11 класах
продуктивними є ейдос–конспекти, есе, презентації та ін. Найчастіше вони
використовуються в домашній роботі, адже домашнє завдання зазвичай складається
із двох частин: теоретичного відтворення матеріалу та творчої інтерпретації.
Афективні стратегії для розвитку
психомоторних здібностей учнів застосовую під час фізкультхвилинок «Мудри», «ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКИ», «Хвилинки мрії та
відпочинку», саме ці стратегії сприяють контролюванню емоцій: знижують
тривожність, стабілізують емоційне
саморегулювання.
Соціальні
стратегії застосовую у
виховній роботі. Це створення соціально значущих проектів: «Березова алея випускників 2015», «Приїжджайте в Україну, приїжджайте, люди
добрі», «Подаруй житло птахам».
Досвід роботи показав, що використання на уроках інформатики навчальних
стратегій дозволяє результативно вплинути на знання.
Мої учні мають коефіцієнт якості знань з
предмету та практичних навичок за методикою В.П.Симонова – 64 % та 74 % (норма
і вище норм для шкіл – гімназій), що
відносить досвід до результативних методик. 3 учні були авторами наукових досліджень у
рамках МАН. У 2011-2016 рр. 15 моїх вихованців захищали честь району на обласних предметних
олімпіадах. Косик Дмитро виборов ІІІ місце на обласному рівні у 2014-2015н.р.,
Биндас Анатолій та ще 2 учні Полтавської області були нагороджені поїздкою в
м.Львів до «Школи програмування».
Отже,
при застосуванні навчальних стратегій змінюється характер впливу на учня.
Позиція вчителя стає більш активною. Змінюється й позиція учня, для якого головним стає
отримана оцінка, а активна взаємодія з учителем та іншими учнями дає поштовх до розвитку творчих здібностей. Адже саме такий
підхід дає можливість нашим випускникам зайняти місце в сучасній культурі й цивілізації.
Немає коментарів:
Дописати коментар